крисатий
КРИСАТИЙ, а, е. Який має широкі криси (про капелюх, бриль і т. ін.). Лице [пані Міхонської] прихилилося близесенько до Борисового, її капелюх скинув у нього крисатий капелюх з голови (Фр., III, 1950, 431); Усе це були.. статечні газди в крисатих капелюхах та з люльками в зубах (Гончар, III, 1959, 323).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | крисатий | крисата | крисате | крисаті |
Родовий | крисатого | крисатої | крисатого | крисатих |
Давальний | крисатому | крисатій | крисатому | крисатим |
Знахідний | крисатий, крисатого | крисату | крисате | крисаті, крисатих |
Орудний | крисатим | крисатою | крисатим | крисатими |
Місцевий | на/у крисатому, крисатім | на/у крисатій | на/у крисатому, крисатім | на/у крисатих |