землевпорядкування
ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ, я, с. Сукупність заходів щодо організації землі (у 5 знач.) і користування нею. Запровадження сівозмін насамперед наводить певний порядок у використанні землі і цим воно тісно пов'язане з внутріколгоспним землевпорядкуванням (Колг. енц., II, 1956, 506).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | землевпорядкування | землевпорядкування |
Родовий | землевпорядкування | землевпорядкувань |
Давальний | землевпорядкуванню | землевпорядкуванням |
Знахідний | землевпорядкування | землевпорядкування |
Орудний | землевпорядкуванням | землевпорядкуваннями |
Місцевий | на/у землевпорядкуванні | на/у землевпорядкуваннях |
Кличний | землевпорядкування | землевпорядкування |