зав'язаний
ЗАВ'ЯЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зав'язати1 1, 2. На другому стільці поруч лежала груба, добре зав'язана торба (Мик., II, 1957, 88); Вийняла [Іваниха] горіхи, зав'язані в хустину (Л. Укр., III, 1952, 556); Тихий, молода людина років 30 в гарній піжамі з зав'язаним хусткою горлом, сидить за столом і пише (Коч., II, 1956, 523); На Лукині була тонка біла сорочка, голова зав'язана новою картатою хусткою (Н.-Лев., III, 1956, 349); Зав'язані тоді відносини тривали і після закінчення розкопин [розкопів]. Тугай зайшов поговорити, а заразом узяти книжку, що її обіцяв Кудрявець (Коцюба, Нові береги, 1959, 339); // у знач. прикм. Вітя лежить із зав'язаною головою. Обличчя кривиться од страждання (Вас., III, 1960, 328); // зав'язано, безос. присудк. сл. Середина куреня. Вигляд конуса; дерева підрізано і верхи їх зведено докупи, потім зав'язано (К. Карий, II, 1960, 267).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зав'язаний | зав'язана | зав'язане | зав'язані |
Родовий | зав'язаного | зав'язаної | зав'язаного | зав'язаних |
Давальний | зав'язаному | зав'язаній | зав'язаному | зав'язаним |
Знахідний | зав'язаний, зав'язаного | зав'язану | зав'язане | зав'язані, зав'язаних |
Орудний | зав'язаним | зав'язаною | зав'язаним | зав'язаними |
Місцевий | на/у зав'язаному, зав'язанім | на/у зав'язаній | на/у зав'язаному, зав'язанім | на/у зав'язаних |