гордівливість
ГОРДІВЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гордівливий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гордівливість | гордівливості |
Родовий | гордівливості, гордівливости | гордівливостей |
Давальний | гордівливості | гордівливостям |
Знахідний | гордівливість | гордівливості |
Орудний | гордівливістю | гордівливостями |
Місцевий | на/у гордівливості | на/у гордівливостях |
Кличний | гордівливосте | гордівливості |