габілітація
ГАБІЛІТАЦІЯ, ї, ж., зах. Складання іспиту, що дає право викладати в університеті. І. Франко обрав тему "Наймичка" Шевченка для габілітації.. у Львівському університеті в 1895 р. (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 203).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | габілітація | габілітації |
Родовий | габілітації | габілітацій |
Давальний | габілітації | габілітаціям |
Знахідний | габілітацію | габілітації |
Орудний | габілітацією | габілітаціями |
Місцевий | на/у габілітації | на/у габілітаціях |
Кличний | габілітаціє | габілітації |