відштовхування
ВІДШТОВХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відштовхувати. Експериментальне виявлення тиску світла на гази підтвердило гіпотезу Кеплера про відштовхування кометних хвостів сонячними променями (Курс фізики, III, 1956, 350); Відштовхування і заперечення старокнижної української літературної мови призвело до забуття багатьма теоретиками і майстрами художнього слова її позитивних рис (Мовозн., XVII, 1962, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відштовхування | відштовхування |
Родовий | відштовхування | відштовхувань |
Давальний | відштовхуванню | відштовхуванням |
Знахідний | відштовхування | відштовхування |
Орудний | відштовхуванням | відштовхуваннями |
Місцевий | на/у відштовхуванні | на/у відштовхуваннях |
Кличний | відштовхування | відштовхування |