висповідатися
ВИСПОВІДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. церк. Покаятися на сповіді в своїх гріхах. Висповідавшись, прийшла вона з церкви і.. лягла мерщій спати (Мирний, III, 1954, 60).
2. перен. Відверто розповісти про свої переживання, заповітні думки, висловити погляди і т. ін. А Опанас, очевидячки, рад був, що може перед кимось висповідатися, що знайшов слухача, який розуміє його (Фр., IV, 1950, 288); - Я не втерпів і висповідався перед моїм напарником з інвалідної команди (Ю. Янов., II, 1954, 82).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висповідаюся | висповідаємося |
2 особа | висповідаєшся | висповідаєтеся |
3 особа | висповідається | висповідаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висповідався | висповідалися |
Жіночий рід | висповідалася | |
Середній рід | висповідалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висповідаймося | |
2 особа | висповідайся | висповідайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | висповідавшись |