вивих
ВИВИХ, у, ч. 1. Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів. З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може, в ній є укорочення і хронічний вивих (Л. Укр., V, 1956, 138); - Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, - повідомляє лікар (Багмут, Щасл. день.., 1951, 152).
2. перен., розм. Відхилення від чого-небудь нормального. - В такий час у теософію вдаватися! Він би, Аркадій Валеріанович, за увесь вік до цього б не додумався. Мозковий вивих! Повний ідіотизм! (Стельмах, Хліб.., 1959, 291).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вивих | вивихи |
Родовий | вивиху | вивихів |
Давальний | вивихові, вивиху | вивихам |
Знахідний | вивих | вивихи |
Орудний | вивихом | вивихами |
Місцевий | на/у вивиху | на/у вивихах |
Кличний | вивиху | вивихи |