вбігати
ВБІГАТИ (УБІГАТИ), аю, аєш, недок., ВБІГТИ (УБІГТИ), вбіжу, вбіжиш, док. 1. Біжучи, проникати в межі чого-небудь. Вбігає мій Василько задиханий, блідий, і за ним два чоловіки в хату (Вовчок, І, 1955, 276); Бжозовський вбіг у молодий бур'ян і приліг у йому на саму землю (Н.-Лев., II, 1956, 204); В двір вбігла собака (Ю. Янов., І, 1958, 62).
2. розм. Заходити на короткий час. Почали до нас убігать дівчата, то одна, то друга - за те весілля гомоніти (Вовчок, І, 1955, 188).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбігаю | вбігаємо |
2 особа | вбігаєш | вбігаєте |
3 особа | вбігає | вбігають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбігатиму | вбігатимемо |
2 особа | вбігатимеш | вбігатимете |
3 особа | вбігатиме | вбігатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вбігав | вбігали |
Жіночий рід | вбігала | |
Середній рід | вбігало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбігаймо | |
2 особа | вбігай | вбігайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вбігаючи | |
Минулий час | вбігавши |