бітер
БІТЕР, а, ч. Пристрій на комбайні. Допоміжний бітер призначений для подавання зрізаних стебел кукурудзи з похилої частини жатки в приймальні транспортери (Колг. село, 2.VIІ 1954, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бітер | бітери |
Родовий | бітера | бітерів |
Давальний | бітерові, бітеру | бітерам |
Знахідний | бітер | бітери |
Орудний | бітером | бітерами |
Місцевий | на/у бітері | на/у бітерах |
Кличний | бітере | бітери |