бернардин
БЕРНАРДИН, а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену. В Махнівці був укріплений замок, до замка тулився монастир бернардинів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бернардин | бернардини |
Родовий | бернардина | бернардинів |
Давальний | бернардинові, бернардину | бернардинам |
Знахідний | бернардина | бернардинів |
Орудний | бернардином | бернардинами |
Місцевий | на/у бернардині, бернардинові | на/у бернардинах |
Кличний | бернардине | бернардини |