арійці
АРІЙЦІ, ів, мн. (одн. арієць, йця, ч.; арійка, и, ж.). 1. У буржуазній етнографії та антропології - назва індійців, іранців та інших народів, що говорять мовами східної групи індоєвропейських мов, перенесена пізніше на всі народи, які розмовляють індоєвропейськими мовами.
2. У расистській німецькій літературі - представники "вищої" німецької раси. -Я не можу бути спокійним, коли на площах палять [фашисти] книжки, коли за колючий дріт садовлять відомих учених тільки тому, що вони не арійці (Рибак, Час.., 1960, 229).
арієць
АРІЄЦЬ див. арійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | арієць | арійці |
Родовий | арійця | арійців |
Давальний | арійцеві, арійцю | арійцям |
Знахідний | арійця | арійців |
Орудний | арійцем | арійцями |
Місцевий | на/у арійці, арійцеві | на/у арійцях |
Кличний | арійцю | арійці |
арійка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | арійка | арійки |
Родовий | арійки | арійок |
Давальний | арійці | арійкам |
Знахідний | арійку | арійок |
Орудний | арійкою | арійками |
Місцевий | на/у арійці | на/у арійках |
Кличний | арійко | арійки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | арійка | арійки |
Родовий | арійки | арійок |
Давальний | арійці | арійкам |
Знахідний | арійку | арійки |
Орудний | арійкою | арійками |
Місцевий | на/у арійці | на/у арійках |
Кличний | арійко | арійки |