устрій
УСТРІЙ, рою, ч. Установлений суспільний порядок, система організації чого-небудь; лад. Під самим поняттям соціалізму мислиться такий устрій, при якому всяке насильництво людини над другою буде неможливе (Еллан, II, 1958, 214); Земний уклін тобі, Хмельницький! Ми з братом в дружбі віковій Громили устрій кріпосницький, За волю йшли на смертний бій (С. Ол., Вибр., 1959, 31); Радянський Союз - країна найпередовішого в світі соціального ладу, найпередовішого в світі політичного устрою (Рильський, IX, 1962, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | устрій | устрої |
Родовий | устрою | устроїв |
Давальний | устроєві, устрою | устроям |
Знахідний | устрій | устрої |
Орудний | устроєм | устроями |
Місцевий | на/у устрої | на/у устроях |
Кличний | устрою | устрої |