спальний
СПАЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для спання. В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (Н.-Лев., VI, 1966, 37); Спальна частина приміщення була розміщена біля печі - єдиного джерела тепла (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10).
Спальний вагон - вагон з місцями, признач. для спання. В купе спального вагона четверо пасажирів.. грають в преферанс (Головко, І, 1957, 437); Спальний мішок див. мішок.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спальний | спальна | спальне | спальні |
Родовий | спального | спальної | спального | спальних |
Давальний | спальному | спальній | спальному | спальним |
Знахідний | спальний, спального | спальну | спальне | спальні, спальних |
Орудний | спальним | спальною | спальним | спальними |
Місцевий | на/у спальному, спальнім | на/у спальній | на/у спальному, спальнім | на/у спальних |