різець
РІЗЕЦЬ, зця, ч . 1. Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя. Під час обробки металів різанням користуються найрізноманітнішими інструментами: різцями, фрезами, напилками, свердлами, розвертками тощо (Різальні інстр.., 1959, 5); Для одержання високих декоративних властивостей деталі корпусу годинника за останній час на ряді заводів обробляють алмазними різцями (Наука.., 12, 1960, 19); // Інструмент для різьблення. Став він [камінь] поволі, помалу на образ скидатися людський, Як розпочата у мармурі постать, іще невиразна, Ще не дороблена тоншим різцем (Зеров. Вибр., 1966, 311); Ось чорноморці. Бронзові їх лиця Різець натхненного митця різьбив (Криж., Срібне весілля, 1957, 107); // Інструмент для підрізування стільників. Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Скоро й вернувся, несучи на покришці стільник білого пахучого меду (Мирний, І, 1954, 195).
2. Знаряддя кам'яного віку з кременю для обробки кістки, рогу та деяких порід каменю. В людей пізнього давньокам'яного віку з'являються вже різні знаряддя з кременю, кістки і рогу - скребачки, проколки, голки, наконечники для списів та гарпунів, різці та ін. (Іст. СРСР, І, 1957, 6).
3. тільки одн., перен. Про мистецтво скульптури. Майстри різця передусім звертаються до образів сучасників, - робітників, селян, трудової інтелігенції, - прагнуть відобразити характер, знайти типові риси нової людини, народженої Жовтнем (Мист., 5, 1957, 8); Словесно-художній його [Т. Шевченка] живопис досяг високого узагальнення, поєднуючи виразність слова, пензля, різця, музичної симфонічності (Вітч., 10, 1963, 132); // Майстерність, стиль, манера якого-небудь скульптора. Чого ти, хлопче, вбравсь у стрій лицарський, Немов боїшся насміху і сварки? Чого важкий свій молот каменярський Міняєш на тонкий різець Петрарки? (Фр., X, 1954, 139).
4. Передній зуб плоскої форми у людини або тварини. Жовті різці вперто випираються назовні, від того й верхня Блюмова губа така неспокійна завжди (Кол., На фронті.., 1959, 10); Між різцями і кутніми міститься так званий беззубий край, на якому у жеребців і меринів виростають ікла (Конярство, 1957, 26); Різцями гризуни перегризають стебла, а іноді і землю риють; кутніми зубами перетирають їжу (Шкідн. поля.., 1949, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різець | різці |
Родовий | різця | різців |
Давальний | різцеві, різцю | різцям |
Знахідний | різець | різці |
Орудний | різцем | різцями |
Місцевий | на/у різці | на/у різцях |
Кличний | різцю | різці |
різка
РІЗКА, и, ж . 1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Ков., Світ.., 1960, 120); // Один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь. - От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! - скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Л. Укр., III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками... (Щог., Поезії, 1958, 479); // перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. - Ще в бурсі було сяк-так - вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної різки! (Н.-Лев., І, 1956, 127); Уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Рибак, Помилка.., 1956, 120); В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Тулуб, В степу.., 1964, 28).
Давати (дати, всипати) різок - бити, карати кого-небудь. Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (Н.-Лев., II, 1956, 253).
2. Дрібно порізана, посічена солома для годівлі худоби; січка. Різка грубих кормів у запареному вигляді в суміші з іншими кормами охоче поїдається тваринами (Соц. твар., 1, 1956, 40).
3. Пристрій або інструмент для різання чого-небудь. - Говори, говори! Я так люблю тебе... слухати! - Ярослав не відає, на який рахунок прийняти оце щире зізнання, - на свій особистий чи на всю злагоджену колону кормопереробних машин з бункерами, транспортерами, мийками, різками, дробарками, запарниками... (Вол., Місячне срібло, 1961, 247); Він уявив собі нову ферму. Ось з бункера транспортером подається в різку корм, потім іде в запарні котли (Веч. Київ, 10.І 1961, 1).
4. заст., розм. Міра землі, що дорівнювала 2,5 морга.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різка | різки |
Родовий | різки | різок |
Давальний | різці | різкам |
Знахідний | різку | різки |
Орудний | різкою | різками |
Місцевий | на/у різці | на/у різках |
Кличний | різко | різки |