мокрий
МОКРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. - Івасю! що це з тобою? - ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Мирний, І, 1954, 306); Босими закляклими ногами топталася [ Катерина ] по мокрому камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35).
Мокре від сліз обличчя - покрите сльозами обличчя. Марта.. обхопила мене, притягла до себе й своїм мокрим від сліз обличчям притулилась до мого (Мирний, IV, 1955, 347); Мокрий від поту - покритий, просякнутий потом. Йому стало легше. Посвітлішали очі, тільки був він дуже кволий і мокрий від поту (Шиян, Баланда, 1957, 72); Мокрий [аж] до кісток (до [останньої] нитки); Мокрий з голови до ніг; Мокрий, хоч викрути; Мокрий як хлющ - який наскрізь змок, промок (на дощі, у воді і т. ін.). Галя, поки добігла до своєї хати, була мокра аж до кісток (Баш, Вибр., 1948, 88); Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Тют., Вир, 1964, 84); - Все одно мокрий я з голови до ніг,- сказав він, - то чому б і справді Рубонові не допомогти? (Шиян, Баланда, 1957, 67); На Франці одяг, сорочка й спідниця були мокрі, хоч викрути (Чорн., Визвол. земля, 1959, 115); 3 річки вилазить мокрий як хлющ Кайманчик (Лев., Драми.., 1967, 238); Мокрі від сліз очі - повні очі сліз.
@ Мокра курка див. курка; Мокре діло; Мокрий вчинок; Мокра робота (справа) - злочин, переважно пов'язаний із вбивством. Він [цуцик] взявся винюхувати пролазки до чужих комор, чинити шкоду людям. Одного разу при такому мокрому ділі дядьки.. так щиро почастували його прочуханкою, що ледве вилизалось (Мельн., До раю.., 1961, 7); Мотя, прозваний Мокрим десь, певне, за його "мокрі" вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Смолич, Прекр. катастр., 1956,149); [Петерсон:] Ви. не належите до людей, які роблять погоду.. [Бентлі:] Ви маєте рацію, майоре. Я не майстер мокрої роботи (Галан, І, 1960, 396); - Еге, - сказав собі бургомістр, - цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Янов., І, 1954, 128); Мокре місце залишиться (зостанеться); Мокрого місця не залишиться (не зостанеться); Мокрого місця не залишити - нічого не залишиться (уживається як погроза розправитися з ким-небудь). - Як шваркону з автомата - мокрого місця не залишиться! (Загреб., Європа 45, 1959, 56); Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (Іщук, Вербівчани, 1961, 310); Мокрим рядном накрити (напастися, накинутися, напнути) див. рядно; Очі на мокрому місці у кого - про того, хто часто плаче. - А в мене очі від природи на мокрому місці.. Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 76); Як мокре горить - погано й дуже поволі (робиться щось). - Натре! - кажу їй, - так ти діло робиш, голубко, як мокре горить! - Аби то! - вона мені, - аби день до вечора! (Вовчок, І, 1955, 229); І на полі з його казна-який женчик: жне - як мокре горить (Крим., Вибр., 1965, 369).
2. розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду). Як на Мокрини (19 липця) буде дощ, то осінь буде мокра (Номис, 1864, № 473); Нині чогось у мене нога болить.. Певно, од погоди, дуже нерівної, то мокрої, то холодної, з вітрами (Коцюб., III, 1956,189).
3. спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.). Провели п'ять глибоких розпушувань міжрядь і одночасно підживлювали рослини, причому 2 - 3 підживлення робимо мокрим способом - гноївкою і аміачною водою (Хлібороб Укр., 2, 1966, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мокрий | мокра | мокре | мокрі |
Родовий | мокрого | мокрої | мокрого | мокрих |
Давальний | мокрому | мокрій | мокрому | мокрим |
Знахідний | мокрий, мокрого | мокру | мокре | мокрі, мокрих |
Орудний | мокрим | мокрою | мокрим | мокрими |
Місцевий | на/у мокрому, мокрім | на/у мокрій | на/у мокрому, мокрім | на/у мокрих |