кривобокий
КРИВОБОКИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать. - Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока,- сказав Саїб (Н.-Лев., IV, 1956, 19); Кривобокий скрипаль щось пиляє на скрипці (Кол., На фронті.., 1959, 143); // Викривлений, перекошений на один бік (про оселю тощо). А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Шевч., II, 1953, 361); Євген повернув до своєї кривобокої оселі (Стельмах, І, 1962, 217).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кривобокий | кривобока | кривобоке | кривобокі |
Родовий | кривобокого | кривобокої | кривобокого | кривобоких |
Давальний | кривобокому | кривобокій | кривобокому | кривобоким |
Знахідний | кривобокий, кривобокого | кривобоку | кривобоке | кривобокі, кривобоких |
Орудний | кривобоким | кривобокою | кривобоким | кривобокими |
Місцевий | на/у кривобокому, кривобокім | на/у кривобокій | на/у кривобокому, кривобокім | на/у кривобоких |