заметушитися
ЗАМЕТУШИТИСЯ, шуся, шишся, док. Почати метушитися. - їдуть, їдуть! - роздався нараз гомін, заметушились люди (Фр., II, 1950, 362); Стара заметушилась на печі, поправила хустку на голові (Григ., Вибр., 1959, 33); Маленька й швидка, мов куріпка, Ганна заметушилася біля плити, розпалила дрова (Чорн., Визвол. земля, 1959, 37); Наскільки Чумаченко був спокійний і витриманий у бою, настільки ж розгублювався і тремтів перед начальством. Заметушившись, він подав генералові не ту карту, що треба (Гончар, III, 1959, 250).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заметушуся | заметушимося |
2 особа | заметушишся | заметушитеся |
3 особа | заметушиться | заметушаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заметушився | заметушилися |
Жіночий рід | заметушилася | |
Середній рід | заметушилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заметушімося | |
2 особа | заметушись | заметушіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заметушившись |