замазаний
ЗАМАЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замазати. Город ровом обкопаний, дерева попідчухрані, глиною замазані (Григ., Вибр., 1959, 258); Стала розповідати [делегатка] про себе. Як жила - так само, як і більшість з них, - ніби з замазаними очима, не бачачи ні світу, ні просвітку (Еллан, II, 1958, 8); Вона міцно держала в замазаних свіжою землею пальцях ключ (Коцюб., І, 1955, 310); Ми йдемо додому, всі такі замазані, чудні (Сос., І, 1957, 340).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замазаний | замазана | замазане | замазані |
Родовий | замазаного | замазаної | замазаного | замазаних |
Давальний | замазаному | замазаній | замазаному | замазаним |
Знахідний | замазаний, замазаного | замазану | замазане | замазані, замазаних |
Орудний | замазаним | замазаною | замазаним | замазаними |
Місцевий | на/у замазаному, замазанім | на/у замазаній | на/у замазаному, замазанім | на/у замазаних |