вибучити
ВИБУЧИТИ див. вибучувати2.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучу | вибучимо |
2 особа | вибучиш | вибучите |
3 особа | вибучить | вибучать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибучив | вибучили |
Жіночий рід | вибучила | |
Середній рід | вибучило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучімо | |
2 особа | вибучи | вибучіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вибучивши |