зчищати
ЗЧИЩАТИ, аю, аєш, недок., ЗЧИСТИТИ, зчищу, зчистиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої-небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве. Жан посадив пляму з сметани на адміральську тужурку, і «міноносець» старанно зчищав серветкою мокре (Коцюб., II, 1955, 388); О. Артемій.. все запрошував людей зістатись після служби божої і прибрати та зчистити цвинтар, само по собі без плати (Н.-Лев., IV, 1956, 187); // Зрізати або обдирати шкірку з овочів, плодів. Параска - повногруда жінка років п'ятдесяти - поставила на стіл варену картоплю в «мундирах».. Їли мовчки. Зчищаючи лушпиння, зосереджено хукали на пальці (Руд., Остання шабля, 1959, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчищаю | зчищаємо |
2 особа | зчищаєш | зчищаєте |
3 особа | зчищає | зчищають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчищатиму | зчищатимемо |
2 особа | зчищатимеш | зчищатимете |
3 особа | зчищатиме | зчищатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зчищав | зчищали |
Жіночий рід | зчищала | |
Середній рід | зчищало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчищаймо | |
2 особа | зчищай | зчищайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зчищаючи | |
Минулий час | зчищавши |