земщина
ЗЕМЩИНА, и, ж. 1. Частина території Російської держави з окремим управлінням, віддана царем Іваном IV боярству після запровадження опричнини. Усю територію держави було поділено на дві частини: опричнину, яка безпосередньо була підпорядкована цареві, і земщину, в якій управління залишалося в руках Боярської думи, що діяла під керівництвом царя (Іст. СРСР, І, 1957, 121).
2. збірн., заст. Жителі сільської місцевості. [Аркадій:] Доки в вас буде ще жити кустар, земщина? (Корн., І, 1955, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | земщина | земщини |
Родовий | земщини | земщин |
Давальний | земщині | земщинам |
Знахідний | земщину | земщини |
Орудний | земщиною | земщинами |
Місцевий | на/у земщині | на/у земщинах |
Кличний | земщино | земщини |