збираниця
ЗБИРАНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Те саме, що збиранина. Кожен словник, коли він не механічна збираниця всього, що пливе лексикографові в руки, є якоюсь мірою нормативним (Рад. Укр., 2.IV 1963, 3); Тут усякі діти: і мої і сусідині - збираниця (Сл. Гр.).
2. Колекція яких-небудь речей, предметів. Люльок чи не з півсотні Розвішано в старого на стіні: І прості, і химерні та чудні, І куці,й довгі - ціла збираниця За довгий вік (Рильський, II, 1956, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збираниця | збираниці |
Родовий | збираниці | збираниць |
Давальний | збираниці | збираницям |
Знахідний | збираницю | збираниці |
Орудний | збираницею | збираницями |
Місцевий | на/у збираниці | на/у збираницях |
Кличний | збиранице | збираниці |