чур
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чур | чури |
Родовий | чура | чурів |
Давальний | чурові, чуру | чурам |
Знахідний | чур | чури |
Орудний | чуром | чурами |
Місцевий | на/у чурі | на/у чурах |
Кличний | чуре | чури |
чура
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чура | чури |
Родовий | чури | чур |
Давальний | чурі | чурам |
Знахідний | чуру | чур |
Орудний | чурою | чурами |
Місцевий | на/у чурі | на/у чурах |
Кличний | чуро | чури |
чуріти
ЧУРІТИ, рить, діал. Дзюрити. - Я кинув геть топорець [топірець], обілляв безтямну водою, спинив кров, що чуріла з її рани (Фр., IV, 1950, 393); Проколов десь ногу в дірявім постолі, кров чуріла (Хотк., II, 1966, 105); Коровиця жує [сіно], а молоко чурить до дійниці білими струйками [струмками] (Круш., Буденний хліб.., 1960, 360); // безос. Чуріло на оструб (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чурю | чуримо |
2 особа | чуриш | чурите |
3 особа | чурить | чурять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чурітиму | чурітимемо |
2 особа | чурітимеш | чурітимете |
3 особа | чурітиме | чурітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чурів | чуріли |
Жіночий рід | чуріла | |
Середній рід | чуріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чурімо | |
2 особа | чури | чуріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чурячи | |
Минулий час | чурівши |