унітаризм
УНІТАРИЗМ, -у, ч. 1. Принцип державного устрою, який виражається у централізації державної влади та управління. 2. Надмірно централізоване, стандартизоване, супроводжуване твердим контролем керівництво якими-небудь адміністративно-територіальними одиницями, галузями народного господарства, установами культури та освіти, громадськими організаціями, всім життям суспільства.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | унітаризм | унітаризми |
Родовий | унітаризму | унітаризмів |
Давальний | унітаризмові, унітаризму | унітаризмам |
Знахідний | унітаризм | унітаризми |
Орудний | унітаризмом | унітаризмами |
Місцевий | на/у унітаризмі | на/у унітаризмах |
Кличний | унітаризме | унітаризми |