слоновник
СЛОНОВНИК, а, ч. Приміщення для слонів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | слоновник | слоновники |
Родовий | слоновника | слоновників |
Давальний | слоновникові, слоновнику | слоновникам |
Знахідний | слоновник | слоновники |
Орудний | слоновником | слоновниками |
Місцевий | на/у слоновнику | на/у слоновниках |
Кличний | слоновнику | слоновники |