сакоку
САКОКУ, невідм., ч. Стан і політичний курс міжнародної ізоляції Японії від країн Заходу, що проводилась сьогунатом Токуґава у 17-му – першій половині 19-го ст. з метою забезпечення міцності влади сьоґунату, ліквідації іноземних впливів, насамперед християнства, та монополізації міжнародних торгівлі, кореспонденції і відносин із самурайським урядом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сакоку | |
Родовий | сакоку | |
Давальний | сакоку | |
Знахідний | сакоку | |
Орудний | сакоку | |
Місцевий | на/у сакоку | |
Кличний | сакоку |