розор
РОЗОР, у, ч., розм. Дія і стан за знач. розорити, розоряти і розоритися, розорятися. Пожарище завжди будить важку думку про розор, про людське нещастя (Мирний, IV, 1955, 158); Дедалі більшає і дужчає голос народу нашого радянського за охорону нашої природи від знищення, від розору (Вишня, II, 1956, 100); - Та воно, звісно, за нас хто? Самим треба за себе дбати. Та що ото ж розор отакий і в мене. Хоча б трошки на ноги зіп'ястися... (Головко, І, 1957, 65).
Впасти в розор - стати дуже бідним; зубожіти. День і ніч напружувався [Кіндрат Комар], щоб не впасти в розор. Душа рвалася розширити межі своїх вузеньких десятин (Ковінька, Кутя.., 1960, 26); Прийти в розор - зіпсуватися, стати непридатним. У господарстві то те, то друге в розор прийшло... Клопочися коло його... так і пройде вік, так і заскніє життя! (Мирний, IV, 1955, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розор | розори |
Родовий | розору | розорів |
Давальний | розорові, розору | розорам |
Знахідний | розор | розори |
Орудний | розором | розорами |
Місцевий | на/у розорі | на/у розорах |
Кличний | розоре | розори |
розорати
РОЗОРАТИ див. розорювати1.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розорю | розоремо |
2 особа | розореш | розорете |
3 особа | розоре | розоруть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розорав | розорали |
Жіночий рід | розорала | |
Середній рід | розорало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розорімо | |
2 особа | розори | розоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розоравши |