психастенік
ПСИХАСТЕНІК, а, ч. Людина, хвора на психастенію.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | психастенік | психастеніки |
Родовий | психастеніка | психастеніків |
Давальний | психастенікові, психастеніку | психастенікам |
Знахідний | психастеніка | психастеніків |
Орудний | психастеніком | психастеніками |
Місцевий | на/у психастеніку, психастенікові | на/у психастеніках |
Кличний | психастеніку | психастеніки |