пронація
ПРОНАЦІЯ, -ї, ж. 1. Положення обличчям донизу. 2. Обертовий рух кінцівки або її частини (наприклад, передпліччя, кисті або стопи) усередину, тобто це обертання кінцівки людини навколо її довгої осі так, щоб її передня поверхня виявилася поверненою до серединної лінії тіла. // Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину. // Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пронація | пронації |
Родовий | пронації | пронацій |
Давальний | пронації | пронаціям |
Знахідний | пронацію | пронації |
Орудний | пронацією | пронаціями |
Місцевий | на/у пронації | на/у пронаціях |
Кличний | пронаціє | пронації |