прогвинчуватися
ПРОГВИНЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОГВИНТИТИСЯ, иться, док. 1. Проходити крізь що-небудь обертальним рухом.
2. тільки недок. Пас. до прогвинчувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуюся | прогвинчуємося |
2 особа | прогвинчуєшся | прогвинчуєтеся |
3 особа | прогвинчується | прогвинчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуватимуся | прогвинчуватимемося |
2 особа | прогвинчуватимешся | прогвинчуватиметеся |
3 особа | прогвинчуватиметься | прогвинчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогвинчувався | прогвинчувалися |
Жіночий рід | прогвинчувалася | |
Середній рід | прогвинчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуймося | |
2 особа | прогвинчуйся | прогвинчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прогвинчуючись | |
Минулий час | прогвинчувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуюся | прогвинчуємося |
2 особа | прогвинчуєшся | прогвинчуєтеся |
3 особа | прогвинчується | прогвинчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуватимуся | прогвинчуватимемося |
2 особа | прогвинчуватимешся | прогвинчуватиметеся |
3 особа | прогвинчуватиметься | прогвинчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогвинчувався | прогвинчувалися |
Жіночий рід | прогвинчувалася | |
Середній рід | прогвинчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуймося | |
2 особа | прогвинчуйся | прогвинчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прогвинчуючись | |
Минулий час | прогвинчувавшись |