пригублюватися
ПРИГУБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГУБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. пригубляться; док., до чого, розм. Торкаючись губами краю чарки, келиха і т. ін., куштувати їх вміст. Нелі гидко пригублюватись до келиха, обкладеного ззовні почорнілим карбуванням, в заглибинах якого чаїться бруд (Вільде, Сестри.., 1958, 363).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригублююся | пригублюємося |
2 особа | пригублюєшся | пригублюєтеся |
3 особа | пригублюється | пригублюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригублюватимуся | пригублюватимемося |
2 особа | пригублюватимешся | пригублюватиметеся |
3 особа | пригублюватиметься | пригублюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пригублювався | пригублювалися |
Жіночий рід | пригублювалася | |
Середній рід | пригублювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригублюймося | |
2 особа | пригублюйся | пригублюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пригублюючись | |
Минулий час | пригублювавшись |