праслов'яни
ПРАСЛОВ’ЯНИ, -ян, мн. Пращури слов’ян; хронологічну глибину праслов'ян зазвичай датують першим тисячоліттям до н. е.; у той час Євразія мала вигляд розлогих просторів, подекуди заселених індоєвропейськими племенами; особливо поширеними серед залишків найдавніших уявлень праслов’ян були анімістичні вірування; вони полягали у вірі в існування у тілі двійника – душі, що видавалася цілком реальною істотою – чоловічком у зіниці ока, пташкою у грудях, парою, кров’ю і т. ін.; вважалося, що від душі, яка має особливі властивості, залежать стани людини – життя і смерть, сон і неспання, здоров’я й недуга і що на душу, в свою чергу, можна впливати засобами контактної магії (харчем, ласкою тощо).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | праслов'яни | |
Родовий | праслов'ян | |
Давальний | праслов'янам | |
Знахідний | праслов'ян | |
Орудний | праслов'янами | |
Місцевий | на/у праслов'янах | |
Кличний | праслов'яни |