поінструктований
ПОІНСТРУКТОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поінструктувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поінструктований | поінструктована | поінструктоване | поінструктовані |
Родовий | поінструктованого | поінструктованої | поінструктованого | поінструктованих |
Давальний | поінструктованому | поінструктованій | поінструктованому | поінструктованим |
Знахідний | поінструктований, поінструктованого | поінструктовану | поінструктоване | поінструктовані, поінструктованих |
Орудний | поінструктованим | поінструктованою | поінструктованим | поінструктованими |
Місцевий | на/у поінструктованому, поінструктованім | на/у поінструктованій | на/у поінструктованому, поінструктованім | на/у поінструктованих |