порозбуркувати
ПОРОЗБУРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Розбуркати всіх або багатьох.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозбуркую | порозбуркуємо |
2 особа | порозбуркуєш | порозбуркуєте |
3 особа | порозбуркує | порозбуркують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозбуркував | порозбуркували |
Жіночий рід | порозбуркувала | |
Середній рід | порозбуркувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозбуркуймо | |
2 особа | порозбуркуй | порозбуркуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозбуркувавши |