очоловічення
ОЧОЛОВІЧЕННЯ, я, с., рел. Дія за знач. очоловічитися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | очоловічення | очоловічення |
Родовий | очоловічення | очоловічень |
Давальний | очоловіченню | очоловіченням |
Знахідний | очоловічення | очоловічення |
Орудний | очоловіченням | очоловіченнями |
Місцевий | на/у очоловіченні | на/у очоловіченнях |
Кличний | очоловічення | очоловічення |