орнаментист
ОРНАМЕНТИСТ, а, ч., мист. Фахівець з орнаментації; орнаменталіст.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | орнаментист | орнаментисти |
Родовий | орнаментиста | орнаментистів |
Давальний | орнаментистові, орнаментисту | орнаментистам |
Знахідний | орнаментиста | орнаментистів |
Орудний | орнаментистом | орнаментистами |
Місцевий | на/у орнаментисті, орнаментистові | на/у орнаментистах |
Кличний | орнаментисте | орнаментисти |