обвалювальник
ОБВАЛЮВАЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається обвалюванням чогось.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обвалювальник | обвалювальники |
Родовий | обвалювальника | обвалювальників |
Давальний | обвалювальникові, обвалювальнику | обвалювальникам |
Знахідний | обвалювальника | обвалювальників |
Орудний | обвалювальником | обвалювальниками |
Місцевий | на/у обвалювальнику, обвалювальникові | на/у обвалювальниках |
Кличний | обвалювальнику | обвалювальники |