об'єднальниця
ОБ'ЄДНАЛЬНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до об'єднальник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | об'єднальниця | об'єднальниці |
Родовий | об'єднальниці | об'єднальниць |
Давальний | об'єднальниці | об'єднальницям |
Знахідний | об'єднальницю | об'єднальниць |
Орудний | об'єднальницею | об'єднальницями |
Місцевий | на/у об'єднальниці | на/у об'єднальницях |
Кличний | об'єднальнице | об'єднальниці |