нізарити
НІЗАРИТИ, -ів, мн. Секта в ісмаїлізмі; сформувалась у ХІ ст. внаслідок розколу в ісмаїлізмі, що в свою чергу є рухом у шиїтському напрямку ісламу; наразі проживають у 20 країнах, зокрема в Індії, Пакистані, Таджикистані, Сирії, Іраку, Омані.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нізарити | |
Родовий | нізаритів | |
Давальний | нізаритам | |
Знахідний | нізаритів | |
Орудний | нізаритами | |
Місцевий | на/у нізаритах | |
Кличний | нізарити |
нізарит
НІЗАРИТ, -а, ч. Див. нізарити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нізарит | нізарити |
Родовий | нізарита | нізаритів |
Давальний | нізаритові, нізариту | нізаритам |
Знахідний | нізарита | нізаритів |
Орудний | нізаритом | нізаритами |
Місцевий | на/у нізариті, нізаритові | на/у нізаритах |
Кличний | нізарите | нізарити |