номіналіст
НОМІНАЛІСТ, а, ч. Прихильник, послідовник номіналізму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | номіналіст | номіналісти |
Родовий | номіналіста | номіналістів |
Давальний | номіналістові, номіналісту | номіналістам |
Знахідний | номіналіста | номіналістів |
Орудний | номіналістом | номіналістами |
Місцевий | на/у номіналісті, номіналістові | на/у номіналістах |
Кличний | номіналісте | номіналісти |