насупонюватися
НАСУПОНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСУПОНИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Те саме, що насуплюватися 1. Насупонивсь, як той сич (Номис, 1864, № 3370).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насупонююся | насупонюємося |
2 особа | насупонюєшся | насупонюєтеся |
3 особа | насупонюється | насупонюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насупонюватимуся | насупонюватимемося |
2 особа | насупонюватимешся | насупонюватиметеся |
3 особа | насупонюватиметься | насупонюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насупонювався | насупонювалися |
Жіночий рід | насупонювалася | |
Середній рід | насупонювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насупонюймося | |
2 особа | насупонюйся | насупонюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | насупонюючись | |
Минулий час | насупонювавшись |