накатник
НАКАТНИК, а, ч. 1. Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накатник | накатники |
Родовий | накатника | накатників |
Давальний | накатникові, накатнику | накатникам |
Знахідний | накатник, накатника | накатники, накатників |
Орудний | накатником | накатниками |
Місцевий | на/у накатнику | на/у накатниках |
Кличний | накатнику | накатники |