зобов'язувати
ЗОБОВ'ЯЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗОБОВ'ЯЗАТИ, яжу, яжеш, док., перех. Накладати на кого-небудь якісь обов'язки, примушувати когось виконувати що-небудь. - Вислухайте, прошу, мене! Це абсолютно ні до чого вас не зобов'язує. Ви тільки скажете потім одне слово (Головко, II, 1957, 489); Розенберг просто прогавив, а головний інженер навмисно не залучив до участі в.. дослідах контрольну лабораторію, не зобов'язав Петушека щопівгодини подавати експериментаторам найточніші аналізи кожної фракції (Шовк., Інженери, 1956, 32); // Примушувати кого-небудь триматися, поводитися певним чином. Ех, з якою охотою він бігом побіг би зараз додому! Але форма суворовця зобов'язує, і хлопчик пішов звичайним, але трішечки прискореним кроком (Багмут, Щасл. день.., 1951, 119).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зобов'язую | зобов'язуємо |
2 особа | зобов'язуєш | зобов'язуєте |
3 особа | зобов'язує | зобов'язують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зобов'язуватиму | зобов'язуватимемо |
2 особа | зобов'язуватимеш | зобов'язуватимете |
3 особа | зобов'язуватиме | зобов'язуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зобов'язував | зобов'язували |
Жіночий рід | зобов'язувала | |
Середній рід | зобов'язувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зобов'язуймо | |
2 особа | зобов'язуй | зобов'язуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зобов'язуючи | |
Минулий час | зобов'язувавши |