епілептичній
ЕПІЛЕПТИЧНИЙ, -а, -е. Такий, що стосується епілепсії. // Прикм. до епілепсія та епілептик. <> Епілептичний напад – напад, що спостерігається при епілепсії. Епілептичний статус – фіксований епілептичний стан унаслідок тривалого епілептичного нападу чи серії нападів, що повторюються через короткі інтервали часу; епілептичний статус і часто повторювані судомні напади є небезпечними для життя станами.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епілептичній | епілептичня | епілептичнє | епілептичні |
Родовий | епілептичнього | епілептичньої | епілептичнього | епілептичніх |
Давальний | епілептичньому | епілептичній | епілептичньому | епілептичнім |
Знахідний | епілептичній, епілептичнього | епілептичню | епілептичнє | епілептичні, епілептичніх |
Орудний | епілептичнім | епілептичньою | епілептичнім | епілептичніми |
Місцевий | на/у епілептичньому, епілептичнім | на/у епілептичній | на/у епілептичньому, епілептичнім | на/у епілептичніх |
епілептичний
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епілептичний | епілептична | епілептичне | епілептичні |
Родовий | епілептичного | епілептичної | епілептичного | епілептичних |
Давальний | епілептичному | епілептичній | епілептичному | епілептичним |
Знахідний | епілептичний, епілептичного | епілептичну | епілептичне | епілептичні, епілептичних |
Орудний | епілептичним | епілептичною | епілептичним | епілептичними |
Місцевий | на/у епілептичному, епілептичнім | на/у епілептичній | на/у епілептичному, епілептичнім | на/у епілептичних |