гріб
ГРІБ, ГРОБ, гробу, ч., розм., рідко. 1. Те саме, що могила. [Богомолка:] Я була в Мецці й Медині, топтала своїми грішними ногами святу землю, де походив наш пророк, бачила гроб його (Н.-Лев., II, 1956, 452); Мати вибирається чи не на ціле літо в давню батьківщину.., щоб освіжитись свіжим повітрям, поглянути власними очима знов на батьковий [батьків] гріб (Коб., III, 1956, 123); * У порівн. Один з нас обізвався: «Як погасне се вугля - буде чорно, як у гробі» (Л. Укр., І, 1951, 293).
2. Те саме, що труна. Серед церкви чорний гріб І над ним співає піп (Бор., Тв., 1957, 64); Гроби Бориса і Гліба були викопані і поставлені в церкву, збудовану Ярославом (Вісник АН, 8, 1949, 47).
@ До гробу - до кінця життя, до смерті. [Сергій:] Ти ж колись говорив, що коли покохаєш, то любитимеш до гробу (Мороз, П'єси, 1959, 11); Мертвого з гробу не вертають - не можна повернути те, що втратили; до минулого немає вороття. [Наталя Семенівна:] А тепер минулося!.. Мертвого з гробу не вертають!.. (Кроп., І, 1958, 417); Однією (одною) ногою в гробу стояти - бути близьким до смерті. Одною ногою в гробу стоїть, а ще зло творить (Укр.. присл.., 1955,157); У гроб (гріб) загнати (увігнати): а) доводити до смерті, прискорювати чиюсь смерть. - Ти мене в гріб загониш, бо гризеш мене (Март., Тв., 1954, 76); б) вивести з ладу, зруйнувати. - Вам то добре, що вас змалку вчили, а постав мене командувати, так я ту машину зразу в гроб зажену (Панч, II, 1956, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гріб | гроби |
Родовий | гробу | гробів |
Давальний | гробові, гробу | гробам |
Знахідний | гріб | гроби |
Орудний | гробом | гробами |
Місцевий | на/у гробі | на/у гробах |
Кличний | гробе | гроби |
гроб
ГРОБ див. гріб.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гроб | гроби |
Родовий | гробу | гріб |
Давальний | гробові, гробу | гробам |
Знахідний | гроб | гроби |
Орудний | гробом | гробами |
Місцевий | на/у гробі | на/у гробах |
Кличний | гробе | гроби |
гробовий
ГРОБОВИЙ, а, е. 1. Стос. до гробу (у 1 знач.). Усе місто .. нагадувало ті картини, де бувають намальовані східні міста з своїми руїнами, з гробовищами, гробовими пам'ятниками (Н.-Лев., І, 1956, 53); Фашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь! Тобі ж кладу я дошку гробову. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич., II, 1957, 162).
2. перен. Такий, як у гробу. Гробова пітьма в спальні ..збільшувала її тривогу (Фр., VII, 1951, 8); Над майданом, над головами принишклого натовпу, залягла тяжка гробова тиша (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 245).
@ Гробовий голос - глухий, похмурий голос. Хіба не сміялися студенти, коли цей останній [професор Черкавський] починав читати страшним гробовим голосом з старих, обтріпаних зошитів (Кол., Терен.., 1959, 159); До гробової дошки - до кінця віку, до смерті. Мати ще й донині плаче, а мене й до гробової дошки не перестане серце боліти (Фр., І, 1955, 56).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гробовий | гробова | гробове | гробові |
Родовий | гробового | гробової | гробового | гробових |
Давальний | гробовому | гробовій | гробовому | гробовим |
Знахідний | гробовий, гробового | гробову | гробове | гробові, гробових |
Орудний | гробовим | гробовою | гробовим | гробовими |
Місцевий | на/у гробовому, гробовім | на/у гробовій | на/у гробовому, гробовім | на/у гробових |