бестіарій
БЕСТІАРІЙ, -ю, ч. 1. У стародавньому Римі – приміщення для утримування і догляду хижаків – левів, тигрів, пантер та ін. при Колізеї. 2. Середньовічний збірник статей про реальних і фантастичних тварин, що супроводжуються алегоричними тлумаченнями. 3. В українському літературознавстві – система тваринних символів давньої українській літератури, що сформувалася в культурно-історичні епохи Середньовіччя, Ренесансу і Бароко, образи якої виступають носіями певних ідей і понять і виконують різні функціональні ролі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бестіарій | бестіарії |
Родовий | бестіарію | бестіаріїв |
Давальний | бестіарієві, бестіарію | бестіаріям |
Знахідний | бестіарій | бестіарії |
Орудний | бестіарієм | бестіаріями |
Місцевий | на/у бестіарії | на/у бестіаріях |
Кличний | бестіарію | бестіарії |