белалгін
БЕЛАЛГІН, -у, ч. Лікарський протиспазматичний, знеболювальний та протикислотний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються підвищеною кислотністю, спазмами гладенької мускулатури, больовими симптомами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | белалгін | белалгіни |
Родовий | белалгіну | белалгінів |
Давальний | белалгінові, белалгіну | белалгінам |
Знахідний | белалгін | белалгіни |
Орудний | белалгіном | белалгінами |
Місцевий | на/у белалгіні | на/у белалгінах |
Кличний | белалгіне | белалгіни |