бейніт
БЕЙНІТ, -у, ч. Структурна складова сталі, що утворюється внаслідок так званого проміжного перетворення аустеніту; тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і карбіду заліза.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бейніт | бейніти |
Родовий | бейніту | бейнітів |
Давальний | бейнітові, бейніту | бейнітам |
Знахідний | бейніт | бейніти |
Орудний | бейнітом | бейнітами |
Місцевий | на/у бейніті | на/у бейнітах |
Кличний | бейніте | бейніти |