бездонно
БЕЗДОННО. Присл. до бездонний 2. Дивлячися в воду, побачив [Мирон] нараз замість плиткого дна, камінчиків і м'яких зелених поносів водоросту - одну бездонне глибоку синяву (Фр., І, 1955, 233); Ненавидь ворога-людожера.. Будь бездонна щедрим на відплату за зло, заподіяне тобі! (Довж., III, 1960, 27).